top
 
 
 
Куди подівся Covid-19?
Четвер, 09 червня 2022, 12:50

2022 06 09 WhereCovid19

І справді. До війни тільки й чутно було про жахливу пандемію коронавірусу. Але разом із тим дехто називав його фейковірусом і нині риторично запитує: де ж, мовляв, той ваш COVID-19, якщо почалася війна і про захворюваність уже ніхто навіть не згадує.

Куди подівся COVID-19 і чи може бути, що він був лише вигадкою — експертна думка лікаря-інфекціоніста і священнослужителя.

***

Олександр Костянтинович ДУДА — професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри інфекційних хвороб Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

2022 06 09 Duda O.K

— Кажуть, Путін вилікував усіх від ковіду…

— Дурниці. Коронавірус відомий ще з середини 60-х років, коли був виявлений. До першого відомого спалаху, спричиненого коронавірусом, як ми його називали? Грип та інші ГРВІ, гострі респіраторні вірусні інфекції. У структурі цих вірусних інфекцій коронавірус складав десь до 15-20% щороку, тоді як «чистого» грипу було 5-15%.

— Ми хворіли на Covid-19, але не знали про це?

— Так. У світі було вже три спалахи коронавірусної інфекції. Перший — у 2002 році, так званий SARS, який виклика́в тяжкі пневмонії. Він почався з Китаю. Потім 2012 рік — це MERS-інфекція з Близького Сходу: Саудівська Аравія, Арабські Емірати.

І зараз це нова коронавірусна інфекція — Covid-19.

— Що то за вірус такий, що весь час змінюється?

— Це його нормальна мутація. Вірусу треба вижити в навколишньому середовищі. Як людина виживає в світі? Як народжується? Що таке статевий шлях запліднення? Це половина генів мами, половина генів тата. І з’являється нова людина зі своїм складом генів, який не повторює ані мамин, ані татів. Це дає можливість людству виживати.

У вірусу такого немає. Він здійснює мутацію. Міняє геном, і ось уже склад генів не такий, як був раніше. Кожні два тижні, принаймні два рази на місяць відбувається мутація вірусу.

— Тож, ми можемо хворіти на коронавірус багато разів, а він щодалі змінюється? Чи означає це, що людство приречене, і якийсь новий штам нас доконає?

— Як приклад найбільш нищівного вірусу можемо навести пандемію грипу в 1918-19 роках, так звана «іспанка». Як відбувається такий спалах? Перший збудник у будь-якій пандемії — найбільш агресивний. Він розмножується в організмі людини, але якщо швидко вб’є усіх, де буде розмножуватися? Тому з часом вірус починає поводитися дедалі менш агресивно і поступово переходить у звичайний сезонний грип, яким і був до цього.

Перед початком війни ми спостерігали, що найбільш агресивний штам «дельта» змінився на менш агресивний під назвою «омікрон». А нині омікрон перетворився на Omicron-Stealth, «омікрон-невидимку». Невидимка — бо людина хворіє, але клінічних проявів не має. Чи вони мінімальні: слабкість, нежить, погіршення самопочуття день-два — і все.

— Чи можна виявити цю інфекцію-невидимку?

— Робиться лабораторне дослідження, перевіряють наявність антитіл. Спочатку з’являється імуноглобулін M, що вказує на гострий період хвороби, а потім — імуноглобулін G, який означає, що людина перехворіла.

— Яка зараз статистика по Україні? Чи багато людей хворіє на Covid-19?

— В Україні зараз майже немає актуальної статистики. Бо соціальна увага зосереджена зовсім на інших проблемах. Зараз проблема — військова медицина: поранення, кровотечі, геморагічні шоки. Наприкінці зими на блокпостах серед військових чимало було захворювань на респіраторні інфекції. Аналізи робити було майже неможливо. Майже немає лабораторної діагностики. Яка в селі лабораторія?

Зараз ми спостерігаємо зменшення захворюваності, а як буде далі, покаже сезон респіраторних інфекцій. Восени подивимось, як далі поводитиметься ковід.

— Чи багато за останній час було звернень до лікарень щодо ковіду?

— Госпіталізують тільки людей у тяжкому стані. Тих, хто має важку хронічну патологію. Це онкохвороби, цукровий діабет, хронічні патології серцево-судинні, легеневі тощо. Через хворобу в людини пригнічена імунна система, і навіть той вірус, який зазвичай перебігає в легкій або середній формі, у таких хворих спричиняє небезпечний стан. Від ускладнень вони можуть померти.

— Яка в світі ситуація з коронавірусом? Чи йде пандемія на спад?

— Найбільш небезпечна ситуація на початку — в середині травня була в Північній Кореї. Там весь час приховували дані, офіційно в них ніхто не хворів. Зрештою повідомили про одну людину, в якої виявили захворювання, наприкінці тижня уже було 500 хворих, а за два тижні — 1 700 000! Це тільки те, що вони самі доповіли ВООЗ. Скільки насправді людей там захворіло, ніхто не знає.

Майже в той самий час стався спалах у Шанхаї. Весь мегаполіс зачинили на карантин, зупинили виробництво. Тільки в Шанхаї 25 мільйонів населення, плюс передмістя — ще близько 35 мільйонів. Отже, це свідчить про те, що проблема залишається.

— У разі важкого перебігу хвороби які ускладнення є найбільш небезпечними?

— Дихальна недостатність на першому місці. Потім іде ураження серцево-судинної системи, страждає серце. Потім те, чого не було раніше, — ураження кишківника.

— Як запобігти ускладненням? Особливо в наших умовах військового стану.

— Якщо людина почувається недобре, треба визначитись, це ковід чи щось інше.

У разі якщо немає можливості звернутися до лабораторії, розраховувати можна тільки на так звані швидкі тести. Вони зараз є, тож варто одразу перевіритися і на грип, і на ковід. Тести слід проводити якомога раніше, особливо людям з проблемами імунної системи. Щораніше почнеться специфічне лікування, настільки нижчою буде вірогідність того, що трапляться якісь ускладнення і тяжкий перебіг.

Річ у тім, що на п’яту-десяту добу від початку захворювання в організмі запускається немовби ядерна реакція. Вірус грипу, який проникає в клітини верхніх дихальних шляхів, за годину сягає кількості вже 10 в третьому ступені (намалюйте 3 нулі), а наприкінці першої доби — 10 у двадцять третьому ступені (намалюйте 23 нулі). Це з одного вірусу! А тепер давайте порахуємо це через п’ять днів — скільки вийде? Організм не в змозі попередити подальше розмноження вірусу.

Тому найважливіше завдання — виявити вірус і призначити специфічну терапію. На сьогодні вона існує в таблетованій формі. Це препарат, розроблений на основі японського противірусного засобу. Що раніше почнемо лікувати, то кращим буде ефект. Особливо для груп ризику — дітей до трьох років і дорослих після сімдесятьох.

— Чи варто вакцинуватися?

— Приходьте у стаціонар до відділення реанімації, подивіться на хворих…

Уже другий рік нас не чують. Правильно проведена вакцинація має три етапи. Спочатку вводиться перша доза. Друга вакцинація проводиться за місяць. І потім після шести чи дев’яти місяців бажано ввести бустерну дозу.

— Але ж на окупованих територіях і в зоні бойових дій люди не мають доступу до нормальної медицини…

— Зараз буде ще одна проблема. У Маріуполі може початися холера. Там не працює каналізація, немає нормального забору води. А температура повітря влітку підвищується до 30-40 градусів. Люди з калюжі воду п’ють, а поряд могила… На Півдні України холера була весь час.

Окопна лихоманка, холера, дизентерія, черевний тиф — це хвороби руйнування і війни. Вони нам зараз загрожують.

Ковід нікуди не зник. Але починається літо, і захворюваність на респіраторні хвороби знижується. Також змінився перебіг коронавірусної хвороби. Вірус уже не такий злий, як раніше.

Кінцеву відповідь щодо стану ковіда ми побачимо восени. Але до цього треба готуватись заздалегідь — вчасними заходами щодо вакцинації чи бустеру.

***

Голова Синодального відділу УПЦ з питань охорони здоров’я і пастирської опіки медичних закладів, митрополит Львівський і Галицький Філарет.

2022 06 09 mitr Filaret

Не варто розслаблятися і забувати про пандемію, оскільки вона, на жаль, поки що нікуди не зникла — попри значний спад захворюваності на COVID, зумовлений низкою причин.

Першою причиною є значне ослаблення самого вірусу внаслідок його мутацій, зниження вірулентності і контагіозності, чого й слід було чекати. Друга — з’явилася велика кількість вакцинованих і тих, що перехворіли цим захворюванням, дехто — навіть не один раз. Третьою причиною є скасування масових заходів, зниження густоти населення і зменшення скупчень людей, що є одним із найважливіших факторів в інфекційному ланцюгу.

Також важливо відзначити, що ситуація війни тримає людей у постійній напрузі. Стрес спричиняє вироблення низки біологічно активних речовин, гормонів, які мобілізують усі резервні можливості організму задля збереження життя і працездатності.

І це також протидіє вірусу.

У суспільстві лунають думки, нібито ковід був «фейковірусом». Не можна так говорити. Багато лікарів і медичного персоналу було залучено до боротьби з цією страшною хворобою. Ми, священнослужителі, також стали свідками трагедій у сім’ях, великої кількості померлих і важким перебігом хвороби як у лікарнях, так і вдома. Чимало священників виконували свої пастирські обов’язки у ковідних відділеннях і відділеннях реанімації — з дотриманням усіх протиковідних засобів захисту.

Нині ми бачимо, що спад захворюваності, а також перебіг хвороби стає більш толерантним до організму людини. Теперішні ковідні пневмонії легші, пацієнти потребують більш короткого курсу стаціонарного лікування та реабілітації, швидше повертаються до повноцінного життя. Важливим є те, що менше кисневозалежних пацієнтів, і це також зменшує навантаження на систему охорони здоров’я.

Подібна ситуація спостерігається і в світі — низька смертність, і в цілому хвороба переноситься значно легше. Причина цього — вакцинація населення і мутація самого вірусу.

Ультрафіолет також впливає на структуру коронавірусу, тому такими низькими є показники захворюваності навесні та влітку. Можливо, відбудеться незначний підйом на осінь-зиму.

Нічого нового у світі вірусології — саме так закінчувалися всі пандемії: поступово вірусні хвороби втрачають гостроту перебігу й переходять у сезонні.

Але вірус циркулює, він був, є і буде, тому що віруси у світі борються за своє виживання.

Нам, священнослужителям і віруючим людям, варто не забувати про дотримання протиепідемічного режиму, не нехтувати засобами особистого захисту і правилами гігієни. Тим більше, що за останні роки люди вже звикли до цих заходів. Я помічаю, як людина з першими ознаками респіраторного захворювання, нині сама надягає маску, щоби не інфікувати інших. Вважаю цей підхід правильним і проявом любові до ближнього.

А ще важливіше — не нехтувати правилами, до яких ми звикли в довоєнний час. Слід продовжувати носити маски в магазинах чи транспорті та користуватися антисептиком, незважаючи на те, що під час бойових дій влада скасувала епідеміологічні зони. Також медики закликають у разі перших симптомів захворювання звертатися до лікаря. І неважливо, в якому куточку України ви сьогодні знаходитесь — за рішенням Уряду, зараз пацієнт може звернутися до будь-якої лікарні поблизу та обов’язково отримати лікарську допомогу.

Я бажаю всім міцного здоров’я. Хай Господь і Пречиста Богородиця бережуть український народ і весь світ від страшних хвороб.

Дарья Дубницкая